Адміністративний позов. Зразок адміністративного позову

 Адміністративний позов. Адміністративні правовідносини (спори)

Позов як універсальний процесуальний засіб захисту порушеного або оспорюваного права, який настільки виправдав себе, що одержав визнання людства й протягом  цілих тисячоліть використається як універсальний процесуальний засіб захисту права.
Сутність захисту публічних прав полягає в тому, щоб не тільки були визнані незаконні дії або рішення, але й було відновлене право користуватися певними соціальними благами і органи управління забезпечили здійснення цього права (наприклад, здійснення права на освіту, права на одержання пенсії і т.п. ).

Таким чином, в одних випадках досить лише скасування незаконного акту, в інших же, ще потрібне відновлення публічних прав.

Виходячи із цього, у теорії була запропонована форма публічного - адміністративного позову.
Адміністративний позов, на відміну від цивільного, являє собою вимогу про захист суб'єктивних прав і інтересів суб'єктів вертикальних (публічно-правових) відносин.
Ціль адміністративного позову - захист публічних прав, "а не порядку як такого".
Більш точно адміністративний позов варто визначати як вимогу про захист суб'єктивних публічних прав або публічно-правових інтересів.

Відмежування адміністративного позову від цивільного здійснюється залежно від  предмета позову. Предметом адміністративного позову є вимога про захист публічних прав. Виходячи із цієї вимоги, визначаються процесуальні особливості розгляду й вирішення адміністративних позовів (суб'єктивний склад, особливості доказування, специфіка судового рішення). Залежно від  характеру цієї ж вимоги визначається спосіб (способи) захисту порушених або осопорюваних публічних прав

Адміністративні спори мають і свою специфіку. Тут позивачу доводиться "боротися" уже з державою в особі її численних органів. Це спричиняє підвищену скрупульозність у підготовці до даних справ. Нерідкі випадки, коли юристам доводиться чути від суддів "ну що ви хочете, це ж держава".

Щоб не стати жертвою такого підходу деяких представників суддівського корпусу, необхідно максимально точно дотримуватися процесуального закону. Адже найчастіше можливість прийняти сторону державного органу дають суддям, насамперед , самі позивачі, "ідучи на зустріч", наприклад, ДАІ або суду.

Крім того, специфіка такого роду судових справ обумовлена адміністративною реформою, що торкнулася й сфери адміністративно-процесуальної. Не дуже давно був прийнятий кодекс адміністративного судочинства, що має ряд новаторських положень і практичне застосування якого супроводжується рядом помилок як суддів, так і юристів.

У рамках даної категорії справ оспорюються нормативно-правові акти, ненормативно-правові акти, рішення, а також дії/бездіяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів, посадових осіб, які діють не відповідно до Закону і принципів права, і своїми діями порушують, права та інтереси інших учасників адміністративних правовідносин.