Як відомо, автолюбитель буває щасливий двічі: коли купує машину і коли її ж продає. Видно, через специфічність слов'янського складу розуму у нас не люблять укладати договори купівлі-продажу. Навіщо? Усі знають, що простіше виписати довіреність з правом подальшого продажу, зекономивши при цьому час і гроші. Але далеко не всі "щасливчики" усвідомлюють ті потенційні неприємності, які при цьому вони отримують в навантаження.

За договором купівлі-продажу продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність покупцеві, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України). Саме в зв'язку з переходом права власності від однієї особи до іншої виникають додаткові обов'язки, пов'язані зі зняттям і постановкою транспортного засобу на облік в ДАІ, проходженням техогляду і, відповідно, витрати, в тому числі зі сплати податків і зборів. У випадку ж оформлення довіреності покупець, що є насправді повіреним, отримує тимчасове право на вчинення від імені власника дій з автомобілем, що зазначені в дорученні (глава 17 ЦК). Свою можливість володіти, користуватися і розпоряджатися транспортним засобом він реалізує як представник власника. Ввиду того, що переходу права власності не відбувається, автомобіль на нового фактичного власника не переоформлюється.

Проблеми покупця (він же повірений)

У зв'язку з зазначеною принциповою різницею у правових наслідках договорів купівлі-продажу й довіреності у покупця за довіреністю є шанс у повній мірі відчути на собі приказку "скупий платить двічі". Перш за все згадаємо, що довіреність припиняється незалежно від волі покупця у випадках:

- скасування довіреності особою, що видала її;

- закінчення строку довіреності;

- смерті, визнання довірителя недієздатним, обмежено дієздатним або безвісно відсутнім (ст. 248 ЦК).

Тут всі права відносно автомобіля у повіреного припиняються. Про це багато знають або здогадуються, однак сподіваються на людську порядність і міцне здоров'я. В умовах фінансової кризи цілком імовірна ситуація, коли на майно власника накладається арешт як міра забезпечення позову (ч. 1 ст. 152 ЦПК). Це може статися, наприклад, коли банк у зв'язку з заборгованістю по кредиту, що людина вже не має можливості виплачувати, звертається до суду. У цьому випадку інформація про автомобіль, що знаходиться у повіреного, потрапляє до Реєстру обтяжень рухомого майна, а сам автомобіль - на штрафмайданчик. Зауважимо, що на момент видачі довіреності авто може бути і "чистим", так що навіть її нотаріальне оформлення не є гарантією від подальших неприємностей. Згодом транспортний засіб реалізується, за рахунок чого задовольняються вимоги кредиторів власника. Причому повірений, який вважає себе покупцем, яким-небудь чином вплинути на ситуацію, що склалася, не може. Саме в такому положенні виявився учасник форуму ЛІГАБізнесІнформ. З цього випливає невтішний висновок: купуючи авто за довіреністю, ви даєте можливість продавцю вирішувати свої фінансові проблеми за ваш рахунок.

У зв'язку з тим, що зараз мало хто застрахований від фінансових труднощів (валютні скачки, подорожчання кредитів, звільнення і т. д.). Щоб не втратити транспортний засіб, який Ви придбали по довіреності, варто продати його кому-небудь з близьких людей (чоловіку, дитині, батькам). Продавати на цей раз слід правильно - шляхом оформлення договору купівлі-продажу.

В принципі, якщо складається проблемна ситуація, у покупця є можливість довести, що довіреність була удаваною угодою (ст. 235 ЦК), вчиненої сторонами для приховування договору купівлі-продажу, який вони насправді укладали. Якщо це буде встановлено, то відносини між сторонами вже будуть регулюватися правилами щодо договору купівлі-продажу. Однак довести факт отримання грошей вкрай складно. Чи буде сприйнята судом розписка, отримана від продавця, - питання спірне. Схожа ситуація виникає у разі розділу між подружжям, яке розлучається спільно нажитого майна, в яке може потрапити і проданий за довіреністю автомобіль. Чому? Та все тому, що власником авто залишається продавець-довіритель. Якщо пощастить - він сам вирішить питання зі своєю "половинкою", якщо ні - авто доведеться повертати. Крім усього іншого, машина може бути "проблемною" (викраденою, перебиті номери агрегатів і т. п.). Її тому-то і продавали шляхом оформлення довіреності і без зняття з обліку в ДАІ.

Під час державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортні засоби оглядаються працівниками ДАІ та експертами з метою звірки ідентифікаційних номерів складових частин автомобіля з номерами, вказаними в документах, визначення їх справжності та перевірки автоматизованих баз даних зареєстрованих та розшукуваних транспортних засобів (п. 14 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів). Крім того, під час реєстрації перевіряється також правомірність придбання транспортного засобу (п. 8). А от при оформленні довіреності така перевірка не проводиться. Неприємності у покупця можуть виникнути в будь-який момент, адже експлуатувати такі "проблемні" авто не можна (див., наприклад, ст. 37 Закону України "Про дорожній рух"). Іншими словами, їздити на такій машині можна буде до першої зупинки та перевірки працівниками ДАІ.

Проблеми продавця (він же довіритель)

У невигідному становищі знаходиться не лише покупець, але і продавець. Нагадаємо, що власником авто залишається продавець-довіритель, а покупець-повірений здійснює всі свої дії лише від імені довірителя. Так, згідно зі ст. 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" платником податку є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів. З цього випливає, що обов'язок сплачувати податок з довірителя не знімається. Про цей неприємний момент він може дізнатися, якщо покупець забуває його платити. Дане правило стосується і інших платежів.

Але це ще півбіди. Більш неприємною може виявитися ситуація, коли водій проданого автомобіля стає винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, і при розгляді справи встановлено, що ДТП сталося саме внаслідок незадовільного технічного стану транспортного засобу. Обов'язок же забезпечувати належний технічний стан покладено насамперед на власників транспортних засобів (ст. 33 Закону "Про дорожній рух"). Ну і нарешті, не можна не згадати про "Візир", штрафи за порушення Правил дорожнього руху та "листи щастя", отримувати які буде не повірений-порушник, а власник, оскільки це прямо записано в ст. 14-1 КУпАП. Зізнаємося, особливої проблеми тут немає, адже ч. 2 ст. 14-1 дає можливість переадресовувати ці листи на покупця, однак все це забирає час, заощаджений на процедурі зняття автомобіля з обліку.

ВИСНОВОК

Продаж і придбання авто шляхом оформлення довіреності дозволяє заощаджувати час і гроші у зв'язку з тим, що переходу права власності на транспортний засіб не відбувається. Але навіть упускаючи всілякі шахрайські схеми, можна стверджувати, що проблеми, які можуть виникнути при подібному оформленні угоди, роблять таку економію досить ризикованою. Саме тому все-таки варто укладати договір купівлі-продажу.

 

Автор: Валентин Богунов, www.ligazakon.ua

Додати коментар

Шановні відвідувачі! 03.08.2010 року набрав законної сили Закон України "Про судоустрій і статус суддів", яким внесено значну кількість змін до процесуального законодавства. Тому, використовуючи позовні заяви та процесуальні документи, які опубліковані до 03.08.2010 року, звертайте свою увагу на підсудність справ, строки та ін. і перевіряйте чи не змінилися вони! Всі подальші публікації будуть здійснені із врахуванням змін.


Захисний код
Оновити

Инфонариум — сайт интересных новостей со всего мира и обо всем на свете
Ежедневно обновляемые, свежие, интересные, нестандартные и полезные новости, факты, исторические события на сайте Infonarium.

Онлайн помічник

SiteHeart