Державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників здійснюють всі цивілізовані країни світу. У підсумку це забезпечує споживачів продовольством за прийнятними цінами, дозволяє збільшити продуктивність сільського господарства і забезпечити стандарти життя сільського населення. Україна, наслідуючи приклад європейських країн, також намагається йти по шляху вдосконалення механізмів державного регулювання сільського господарства.

Вступивший в силу 15 липня Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів державного регулювання ринку сільськогосподарської продукції" від 04.06.2009 № 1447-VI (далі - Закон № 1447-VI) - маленький крок у заданому напрямку. Закон України "Про державну підтримку сільського господарства України" (далі - Закон про підтримку сільського господарства) був прийнятий в 2004 році і вже тоді його норми критикували фахівці. Протягом п'яти років його намагалися удосконалити чотири рази, причому два рази - в 2009-му. Останні зміни, внесені Законом № 1447-VI, розширюють перелік об'єктів державного цінового регулювання, уточнюють порядок визначення розмірів мінімальних і максимальних інтервенційної ціни (раніше називалася закупівельними), розширюють коло суб'єктів, які можуть претендувати на отримання бюджетного позики.

           Про нові правила цінового регулювання

Відповідно до ст. 3 Закону про підтримку сільського господарства, держава здійснює регулювання оптових цін окремих видів сільгосппродукції, встановлюючи мінімальні і максимальні ціни. До прийняття останніх змін вони називалися закупівельними, тепер - інтервенційна (на кшталт intervention price, які активно використовуються країнами ЄС). Інтервенційна ціна - гарантована державою ціна, за якою вона закуповує сільгосппродукцію у виробників у випадку падіння ринкових цін (фінансова інтервенція) або продає сільгосппродукцію при зростанні цін на організованому аграрному ринку понад максимального рівня (товарна інтервенція). Здійснюючи скупку (розпродаж) сільгосппродукції по інтервенційним цінам, держава підтримує кон'юнктуру ринку і не дозволяє цінам опуститися нижче (або піднятися вище) рівня, за межами якого товаровиробники втратять можливість нормально функціонувати, а споживачі - придбавати доступні товари. Закон у старій редакції визначав об'єктами державного цінового регулювання такі товари, як пшениця, жито, ячмінь, ріпак, овес, кукурудза, борошно пшеничне та суміші пшениці та жита, соєві боби, насіння льону, соняшнику, шишки хмелю та цукор з цукрового буряка. Тепер перелік поповнили горох, гречка, просо, м'ясо та субпродукти тварин і птиці, сухе молоко, масло вершкове і соняшникове. В залежності від кон'юнктури ринку держава зможе визначати мінімальні і максимальні ціни на ці товари для всієї країни. Для об'єктів державного цінового регулювання встановлена гранична торговельна надбавка (націнка) на рівні не вище 20% оптово-роздрібної ціни виробника (митної вартості).

Заодно законодавець визначив і термін "інтервенційний фонд" - фонд, який формується Аграрним фондом для здійснення товарних інтервенцій з метою забезпечення цінової стабільності (за словами авторів законодавчої ініціативи, нові терміни вводяться у зв'язку зі вступом України до СОТ). Зміни торкнулися і норм, що регулювали порядок визначення мінімальної інтервенційної ціни. Нове формулювання свідчить про те, що вона встановлюється з урахуванням середньогалузевих нормативних витрат виробництва і мінімального рівня рентабельності не менше 10%, кон'юнктури на зовнішньому та внутрішньому ринках за методикою, затвердженою КМУ (до внесення змін мінімальна закупівельна ціна встановлювалася, "виходячи із середньостатистичних показників цін продажу такого об'єкта протягом попередніх п'яти маркетингових періодів (у співставних цінах ").

Про бюджетні дотації

З метою підтримки рівня платоспроможного попиту українських споживачів продукції тваринництва та запобігання збитковості українських виробників цієї продукції законодавець передбачив надання останнім бюджетних дотацій. З внесенням змін до Закону про підтримку сільського господарства перелік об'єктів бюджетної дотації, крім великої рогатої худоби, свиней, овець, коней, кіз і т. д. (які традиційно були об'єктом державної дотації), тепер включає молоко вищого, першого і другого сорту, вовна, кокони тутового шовкопряда та мед. Але й це ще не всі види державної підтримки товаровиробників, які вирішив впроваджувати законодавець. Відповідно до ст. 17-2 Закону про підтримку сільського господарства товаровиробниках відшкодовуватимуть до 50% вартості будівництва та реконструкції великих тваринницьких ферм і комплексів і до 30% вартості закупівлі техніки та обладнання для сільгоспвиробництва. Підтримка буде виражатися також у здешевлення вартості засобів ідентифікації та реєстрації сільськогосподарських тварин, компенсації за рахунок коштів державного бюджету сільськогосподарським товаровиробникам вартості побудованих в сільській місцевості соціально-побутових об'єктів (житлових будинків, гуртожитків, дитячих садків, шкіл, медичних пунктів) та інженерних комунікацій. Порядок надання подібної підтримки розробить уряд. Загалом оновлений Закон про підтримку сільського господарства повинен сподобатися підприємствам аграрного сектору (положень, що обіцяють селу підтримку, стало набагато більше). Але чи співпадуть бажання з можливостями? Експерти особливого оптимізму з цього приводу поки не мають.

Керівник групи експертів Асоціації "Украинский клуб аграрного бизнеса" Володимир Лапа так прокоментував новий Закон кореспонденту ЛІГА:ЗАКОН : "Що стосується тієї частини Закону, в якій йдеться про підтримку товаровиробника, то там досить багато методологічних правок. Тому що в старій редакції були норми, які трошки не вписувались в реалії зернового ринку (наприклад, базисом поставки товару для цілей визначення його ціни вважався франко-склад за адресою будинку Головпоштамту України) і т.д. і т.п. Розвели терміни "інтервенційні запаси" і "продовольчий резерв", тому що всі плутали з "державним резервом". Велика частина по обсягу змін, але вона мало що дає змістовного. Це скоріше удосконалення тієї редакції яка була раніше.

Частина змін стосується розширення переліку об’єктів державного цінового регулювання. З точки зору реального впливу на реальні ринки вона практично не має жодного змісту, тому що вплив на ринки визначається обсягами бюджетних коштів, які передбачені на відповідні потреби. А якщо бюджетних коштів недостатньо для того, щоб втримати ціни на дві-три зернових культури і цукор, то наївно розраховувати, що більш широке коло об’єктів цінового регулювання втримається під впливом дій цього закону. А власне чому це зроблено? Мабуть, для того, щоб обмежити можливості торгівельних надбавок на об’єкти цінового регулювання, обмежити терміни розрахунків покупців об’єктів цінового регулювання. Щоб ці норми діяли по відношенню до більшої кількості товарів АПК, я так думаю, і був збільшений цей список".

 

Автор: Наталья Панкратова, www.ligazakon.ua

Додати коментар

Шановні відвідувачі! 03.08.2010 року набрав законної сили Закон України "Про судоустрій і статус суддів", яким внесено значну кількість змін до процесуального законодавства. Тому, використовуючи позовні заяви та процесуальні документи, які опубліковані до 03.08.2010 року, звертайте свою увагу на підсудність справ, строки та ін. і перевіряйте чи не змінилися вони! Всі подальші публікації будуть здійснені із врахуванням змін.


Захисний код
Оновити

Инфонариум — сайт интересных новостей со всего мира и обо всем на свете
Ежедневно обновляемые, свежие, интересные, нестандартные и полезные новости, факты, исторические события на сайте Infonarium.

Онлайн помічник

SiteHeart