Як повернути депозит і безболісно погасити кредит, користуючись досвідом, придбаним в 2009 році? 

У минулому році багато громадян нашої країни зіткнулися з проблемами неповернення депозитів і неможливістю погашення отриманих кредитів. В умовах майже повної відсутності допомоги з боку влади вирішити ці проблеми було непросто. Але на допомогу вкладникам і боржникам прийшла ЛІГА: ЗАКОН, яка в численних матеріалах докладно розглянула масу питань, пов'язаних з поверненням депозитів і погашенням кредитів і надала своє бачення законного виходу зі сформованих ситуацій. Тепер же настав час підсумувати всі ці рекомендації, щоб надалі проблеми повернення депозитів і погашення кредитів не стояли так гостро.
 
Пошук зниклих вкладів
 
Найважче повернути свої кошти (розміщені не тільки на депозитних, але і на поточних рахунках) було з банку, в якому введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Тому для початку згадаємо, на що саме поширюється цей мораторій. Відповідно до ст. 85 Закону "Про банки і банківську діяльність", під час мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, а банку не нараховуються фінансові (економічні) санкції за невиконання або неналежне виконання ним грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів. При цьому мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги про виплату зарплати, аліментів, відшкодування шкоди, завданої здоров'ю та життю громадян (у новій редакції - здоров'ю та життю працівників банків), авторської винагороди. Таким чином, ситуацій з перебоями в здійсненні поточних операцій, які були, наприклад, в "Промінвестбанку", не повинно бути в принципі. Але якщо така ситуація все ж таки відбулася і тимчасовий адміністратор відмовляється здійснювати операції за поточним рахунком, на нього завжди можна вплинути.
Що ж стосується депозитів, то на них мораторій, безсумнівно, поширюється. Однак і тут можливі варіанти. По-перше, можна отримати гроші шляхом проведення своєрідного перекладу свого депозиту в кредит іншого клієнта банку. Для цього необхідно знайти особу, яка зацікавлена в погашенні свого кредиту і домовитися з ним про такий спосіб взаємозаліку за відповідну компенсацію. По-друге, можна пред'явити до суду позов з вимогою про повернення вкладу, посилаючись на ст. 1060 ЦК, згідно з якою за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.
Як показує практика, суди в більшості випадків задовольняють вимоги вкладників про повернення депозитів, посилаючись саме на ст. 1060 ЦК. Але не можна сказати, що мораторій вони зовсім вже ігнорують - вимоги про стягнення неустойки з банків за несвоєчасну виплату депозиту під час дії мораторію вони, як правило, відхиляють. Однак отримання позитивного судового рішення не гарантує його виконання. Адже ст. 85 Закону "Про банки і банківську діяльність" прямо вказує, що під час мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів. Але й цю заборону можна обійти. Для цього в позовній заяві слід просити не про видачі депозиту "на руки", а про перерахування суми депозиту на поточний рахунок в іншому банку. Мораторій поширюється лише на заходи щодо стягнення боргу, але не на інші заходи, передбачені рішенням, якими можуть бути, зокрема, платіжне доручення клієнта.
 
Захист (без)надійних боржників
 
Якщо в питанні повернення депозитів законодавство було, як правило, на боці вкладників, то в питаннях погашення боржники були практично безправними. Намагаючись вижити, банки скористалися цим, і почали піднімати процентні ставки по кредитах і звертатися до послуг колекторів. А над боржниками нависла загроза втрати набутого за рахунок кредиту майна і утворення непогашеного боргу, з якого, до того ж, потрібно сплатити прибутковий податок. На допомогу боржникам спробували було прийти депутати, які ухвалили Закон № 661 - IV, що забороняє банкам змінювати в односторонньому порядку ставки за кредитними та депозитними договорами. Але, як виявилося, дія цієї заборони поширюється тільки на кредитні договори, укладені після 10 січня 2009 року.
Щодо неможливості одностороннього підвищення банком розміру відсотків по кредиту (у зв'язку з набуттям чинності Закону № 661-VI) можна спробувати обгрунтувати, по-перше, неможливістю реалізації банком свого права, закріпленого договором, по-друге, відсутністю відповідальності боржника у разі відмови від виконання зобов'язання, пов'язаного з підвищенням відсотків. Якщо ж банк відкине ці аргументи, а також якщо кредит був узятий не в банку, в іншій фінансовій установі (наприклад, у кредитній спілці), то домогтися скасування підвищення процентної ставки можна за допомогою ст. 11 Закону "Про захист прав споживачів", що забороняє встановлювати дискримінаційні правила зміни процентних ставок. Правда, для цього потрібно буде довести, що умова договору, що дає право кредитору на зміну процентної ставки в односторонньому порядку, є дискримінаційною, нерозумною і несправедливою по відношенню до позичальника. Не вийшло у депутатів створити перешкоди і на шляху стягнення заставленого майна. Перша спроба ввести мораторій на стягнення предмета іпотеки або застави, що є місцем постійного проживання громадянина, натрапила на вето Президента. Друга ж була реалізована в Законі "Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи". Але на відміну від першого варіанту мораторію, встановлена заборона стосується лише тих боржників, що справно сплачують відсотки по кредиту (затримка не більше 2 місяців) і питання реструктуризації боргу яких узгоджена з банком. Так що загроза позбавлення заставленого майна все ще реальна. У разі звернення банком стягнення на закладене майно, реальною є також загроза сплати прибуткового податку з суми неповерненої частини кредиту. Спочатку таке побоювання грунтувалося лише на докризовому листі ДПАУ, але в 2009 році ДПАУ зміцнила його, "призначивши" банк податковим агентом щодо стягування зазначеного податку. Правда, не дивлячись на позицію податкової, питання про сплату такого податку залишається спірним. Не дивно, що в таких умовах боржники всіляко намагалися якомога безболісніше скинути з себе тягар повернення кредиту. Одні для цього спробували використовувати інститут банкрутства фізичних осіб, інші - допомогу підприємства, на якому вони працюють, треті взагалі "плюнули" на кредит, підставивши тим не тільки себе, а й своїх поручителів.
І все-таки допомога боржникам прийшла. Наприкінці серпня громадськість сколихнуло безпрецедентне рішення Господарського суду Донецької області про визнання недійсним кредитного договору в іноземній валюті, яке пізніше було підтримане Донецьким апеляційним господарським судом. Таке рішення було ухвалено на підставі відсутності в банку індивідуальної ліцензії (за наявності генеральної) на видачу валютного кредиту, і з урахуванням загальної заборони на вираження і здійснення договорів в інвалюті. Щоправда, думки юристів щодо законності таких рішень розходяться, і доля валютних кредитів до кінця не зрозуміла.
 
Висновок
 
Безвихідних ситуацій не буває. Ця відома приказка чудово характеризує головний урок боротьби вкладників і боржників за своє майно. При грамотному використанні недосконалого українського законодавства навіть, здавалося б, непохитні істини можуть дати тріщину. А вже якщо вдалося цю "тріщину" виявити, то можна і депозит під час мораторію повернути, і від обтяжливого кредиту позбутися.
 
Автор: Євген Даниленко, www.ligazakon.ua 

Додати коментар

Шановні відвідувачі! 03.08.2010 року набрав законної сили Закон України "Про судоустрій і статус суддів", яким внесено значну кількість змін до процесуального законодавства. Тому, використовуючи позовні заяви та процесуальні документи, які опубліковані до 03.08.2010 року, звертайте свою увагу на підсудність справ, строки та ін. і перевіряйте чи не змінилися вони! Всі подальші публікації будуть здійснені із врахуванням змін.


Захисний код
Оновити

Инфонариум — сайт интересных новостей со всего мира и обо всем на свете
Ежедневно обновляемые, свежие, интересные, нестандартные и полезные новости, факты, исторические события на сайте Infonarium.

Онлайн помічник

SiteHeart