ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
КОЛЕГІЯ СУДДІВ СУДОВОЇ ПАЛАТИ У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ

У х в а л а

іменем України

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Головуючого - Яреми А.Г.,

Суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на частину будинку, визнання частково недійсним заповіту та встановлення порядку користування будинком,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2003 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4. про визнання права власності на частину будинку, визнання частково недійсним заповіту, посилаючись на те, що будинок №АДРЕСА_1 в м. Хмельницькому було побудовано в 1986 році ним, його дружиною ОСОБА_5. та матір'ю дружини - ОСОБА_6. за рахунок спільної праці та коштів, тому він має право власності на частину будинку, однак ОСОБА_6. склала заповіт на користь відповідачів на увесь будинок, чим порушено його права. Позивач просив визнати частково недійсним заповіт ОСОБА_6. та визнати за ним право власності на частину будинку.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, зазначав, що має право на 1/3 частину будинку №АДРЕСА_1, оскільки приймав участь у його будівництві, а також на 1/15 частину будинку як спадкоємець після смерті дружини - ОСОБА_5, що мала право на 1/3 частину будинку і померла в 1998 році.

ОСОБА_1. просив визнати за ним право власності на 6/15 частин будинку №АДРЕСА_1, визнати недійсним заповіт ОСОБА_6. від 21 травня 2003 року в частині 6/15 частин будинку, а також встановити порядок користування будинком.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 2 жовтня 2006 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від         23 листопада 2006 року, позов задоволено частково, постановлено визнати за позивачем право власності на 6/15 частин будинку №АДРЕСА_1, визнати недійсним заповіт ОСОБА_6. від 21 травня 2003 року в частині   6/15 частин будинку, а також встановити порядок користування будинком.

У касаційній скарзі ОСОБА_2. просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Задовольняючи частково позов, суд виходив із того, що позивач протягом 1981-1986 років разом із ОСОБА_6. та ОСОБА_5. приймав участь в будівництві будинку та вкладав кошти у таке будівництво, тому відповідно до ст. ст. 12, 17 Закону України “Про власність” будинок є їх спільною сумісною власністю і кожен є власником 1/3 його частини; оскільки ОСОБА_5. померла у ІНФОРМАЦІЯ_1, то 1/3 частина будинку є спадковим майном і підлягає поділу між спадкоємцями.  

Проте з такими висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що спірний будинок було прийнято в експлуатацію 20 лютого 1986 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6. було видано свідоцтво про право особистої власності на спірний будинок.

Закон України “Про власність” від 7 лютого 1991 року введений в дію з 15 квітня 1991 року і положення зазначеного Закону щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону.

Суд у порушення вимог ст.ст. 214, 215 ЦПК України на зазначене уваги не звернув, у достатньому обсязі не визначився із характером спірних правовідносин та часом їх виникнення і помилково керувався при ухвалені рішення нормами Закону України “Про власність” від 7 лютого 1991 року.

Встановивши, що свідоцтво про право власності на спірний будинок було видано ОСОБА_6. ще 14 березня 1986 року, суд не перевірив дотримання позивачем встановленого законом строку позовної давності.

Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, у порушення вимог ст.ст. 303, 315 ЦПК України у достатній мірі не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин ухвалені в справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених  ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу  ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 2 жовтня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 23 листопада 2006 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий - А.Г.Ярема

Судді: Є.Ф.Левченко

Л.М.Лихута

Л.І.Охрімчук

Ю.Л.Сенін

Додати коментар

Шановні відвідувачі! 03.08.2010 року набрав законної сили Закон України "Про судоустрій і статус суддів", яким внесено значну кількість змін до процесуального законодавства. Тому, використовуючи позовні заяви та процесуальні документи, які опубліковані до 03.08.2010 року, звертайте свою увагу на підсудність справ, строки та ін. і перевіряйте чи не змінилися вони! Всі подальші публікації будуть здійснені із врахуванням змін.


Захисний код
Оновити

Инфонариум — сайт интересных новостей со всего мира и обо всем на свете
Ежедневно обновляемые, свежие, интересные, нестандартные и полезные новости, факты, исторические события на сайте Infonarium.

Онлайн помічник

SiteHeart